Про дитбудинок

Історія Новоборівського дитячого будинку-інтернату розпочалася за словами старожилів, в 1932 році. Підопічними в ньому тоді були безпритульні хлопці і дівчата.

Під час Великої Вітчизняної війни вихованці були евакуйовані в селище Істер на Уралі та в Середню Азію(Узбекистан).

Після повернення з евакуації будинок-інтернат розпочав свою діяльність з 07.03.1944 року. Заповнювався він дітьми, батьки яких воювали або загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Підопічні вивчали всі предмети, які викладалися в школах і отримували можливість продовжувати навчання в училищах, технікумах.

На 01.01.1945 року в будинку-інтернаті нараховувалося 53 дітей.

Поступово кількість дітей збільшувалась і в 1957 році їх нараховувалося вже 114 осіб. Випускники після закінчення будинку-інтернату часто поступали в інші навчальні заклади. Так, наприклад, в 1959 році троє дітей поступили і навчалися в Малинському лісотехнікумі, 5 – в Яворівській художньо-промисловій школі, 4 - в Одеському борошно-мельному технікумі, 2 – в Київському електромеханічному технікумі, 4 – в Коростенському технічному училищі.

Новоборівський дитячий будинок-інтернат неодноразово змінював свою назву. З 07.03.1944 року він називався Турчинецький дитячий будинок-інтернат імені М. Горького. В березні 1959 року його переіменовано в Новоборівський дитячий будинок-інтернат імені М. Горького, а 01.09.1964 року - ліквідовано і натомість відкрито Новоборівський дитячий будинок-інвалідів. 28.02.1972 року його реформовано в будинок-інтернат для розумово відсталих дітей. З березня 1981 року і по сьогодні носить назву Новоборівський дитячий будинок-інтернат.

Керівництво будинку-інтернату неодноразово змінювалось.. В 1944 році тут розпочав свою мирну трудову діяльність демобілізований солдат Дідківський Г.В., потім три роки працював Галицький М.В. З 1947 по 1952 роки будинок-інтернат очолював  Левківський Г.С. За вісім наступних років змінилось декілька директорів - Ніколайчук А.К., Мельниченко В.М., Дячук З.О., Цимбалюк С.Ф. З 1960 по 1973 рік, тобто  тринадцять років, на посаді директора працював Ананченко М.М.. Після нього були ще директора - Слободенюк Я.І., Бутрик Н.Г. та Корнійчук Є.С., якій працював 17 років. В грудні 1996 року будинок-інтернат очолив Корбут Володимир Миколайович, якій працює директором по цей час.

Працівники будинку-інтернату завжди докладали багато зусиль і праці щоб підопічні не тільки отримували освіту, але й були б забезпечені всім необхідним: безоплатним одягом, взуттям, харчуванням.

Кожного літа проводилося оздоровлення підопічних. Приймалися відповідні заходи, спортивні змагання, купания на річці, походи по району з вчителями, відповідним спорядженням та продуктами харчування.

Працівники будинку-інтернату проводять з підопічними різні форми поза-класної роботи. Далеко за межами району відомі дитячі вишивки, які демонструвалися в Житомирі, Іршанську, Києві.

З дітьми проводяться різні спортивні змагання, зокрема з настільного тенісу, шашок, метання тенісного м′ячика та інші.

Діти бувають на екскурсіях в Києві, Житомирі, досить часто їздять до районного центру, де відвідують в краєзнавчий музей, музеї коштовного каміння, парк М.І.Кутузова, приймають участю у фестивалях в селищі Іршанськ.

В літній період підопічні побували в оздоровчих таборах Генічеська, Бєлгород-Дністровська, часто бувають на річці Ірша.